Поєднати непоєднуване?

Закон&Бизнес (zib.com.ua)

3.03.07 - 9.03.07

Марина ЗАКАБЛУК

Народні депутати хочуть одним законом реформувати всю судову систему.
Три законопроекти стали предметом розгляду на черговому засіданні Комітету з питань правосуддя, яке відбулося 21 лютого. Парламентарі обговорювали проекти законів №2834 «Про внесення змін до закону «Про судоустрій України», №2835 «Про внесення змін до закону «Про статус суддів», унесені Президентом, та №2667 «Про судовий лад України», внесений нардепом, а нині — першим заступником міністра юстиції, Валерієм Бондиком.

Заступник глави Секретаріату Президента Ігор Пукшин представив президентські законопроекти, зауваживши, що вони спрямовані на реалізацію Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.

Цими законопроектами передбачається створення вищих судів цивільної та кримінальної юрисдикцій, а також окружних кримінальних судів із розгляду справ, підсудних сьогодні в першій інстанції апеляційним судам загальної юрисдикції.

Також пропонується обмежити адміністративні повноваження голови суду, які можуть бути використані з метою впливу на призначення та професійну діяльність судді, серед іншого і в питаннях формування колегій суддів та розподілу судових справ.

З прийняттям цих законів запроваджуватиметься новий порядок добору кандидатів на посади суддів та присвоєння кваліфікаційних класів. Зокрема, передбачено, що добір кандидатів на посаду судді здійснюватиметься на конкурсній основі, після складення кваліфікаційного іспиту у формі анонімного письмового тестування та співбесіди. Для кандидатів, які призначаються на посади суддів уперше, обов’язковою умовою є навчання в Національній школі суддів протягом двох років, а для тих, хто вже працює, передбачено можливість регулярно підвищувати свою кваліфікацію у цій школі.

Законопроектами вдосконалюється порядок складення суддями присяги та притягнення до відповідальності за її порушення. Удосконалено також положення щодо дисциплінарної відповідальності судді, зокрема, подається чіткий та вичерпний перелік підстав дисциплінарної відповідальності судді. З метою чіткого окреслення в законопроекті наводиться перелік професійних обов’язків суддів.

Удосконалено механізм оплати праці суддів з одночасним скасуванням пільг, що не обумовлені статусом судді. Установлено складові грошового утримання судді та чіткі критерії визначення розміру посадових окладів.

Нагадаємо, що на своєму засіданні, яке відбулося 9 лютого, Рада суддів України вирішила направити звернення до Президента та Верховної Ради. Главу держави прохали відкликати законопроекти, а парламент — врахувати позицію суддівського корпусу при розгляді зазначених проектів.

Крім того, головне наукове-експертне управління ВР вважає, що за результатами розгляду в першому читанні ці два законопроекти доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Але комітетники вирішили це питання по-своєму. Після тривалого обговорення законопроектів вони прийняли рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу президентські проекти законів, об’єднавши їх в один і доповнивши окремими положеннями законопроекту «Про судовий лад України». До речі, останній складається з 14 розділів і включає в себе положення щодо системи судів, суддівського самоврядування, статусу суддів, доступу до судових рішень, функціонування народних засідателів і присяжних, кваліфкомісій, Вищої ради юстиції, забезпечення діяльності судів, порядку обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді парламентом. Як невід’ємна частина до законопроекту включена Конвенція про захист прав і основних свобод людини та судова дорожня карта на 2006—2010 рр. стосовно реалізації положень цього проекту закону.

Чи вдасться законодавцям поєднати непоєднуване і одним махом перевернути з ніг на голову всю судову систему, не враховуючи думки представників української Феміди, покаже розгляд цих законопроектів на засіданні ВР.

© «Центр "Правова держава"». При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.