Мовне питання в ефірі

День

02.03.07

Олена ОЛІЙНИК

На сьогодні телеканали та FM станції не готові повністю перейти на українську мову.

До такого висновку прийшли присутні на черговому брифінгу члени Національнаї ради з питань телебачення і радіомовлення, народні депутати України, керівники телерадіокомпаній та міжнародні експерти з питань регулювання діяльності телерадіоорганізацій.

Нагадаємо, що згідно закону України про телебачення і радіомовлення, 50 відсотків мовлення медіа-ефіру має вестися українською мовою. До того ж нещодавно Національна рада з питань телебачення і радіомовлення уклала меморандуми з телерадіокомпаніями про достатню ротацію у їх ефірах національного продукту. Одні компанії виконували меморандуми, інші ні.

Цікавим було те, що Вадим Колесніченко, народний депутат вiд Партії регіонів, висловив думку про те, що, квотуючи національний продукт, Україна порушує права всіх народів, що живуть на її території, тобто права нацменшин. «Якщо ми не будемо усвідомлювати, що ми багатонаціональна країна, то не створимо і національного продукту»,— заявив він. До речі, майже всі присутні були обурені такою заявою.

Натомість був наведений приклад Франції, де на противагу американській та іншій аудіо-візуальній продукції (телефільми, мультфільми, тележурнали, кінематографічні твори) має створюватись 60% власної продукці, а 40% з неї має бути франкомовною і трансльованою у прайм-тайм. «У Франції аудіовізуальне квотування мало дві мети: культурну (квоти стали гарантією доступу глядача до французької мови), і конкурентну (створюючи квоти, ми підштовхували робити програми власного виробництва)» — розповіла Дебора Бенаттар, аташе посольства Франції в Україні.

Сусіди-білоруси теж вирішили підтримати вітчизняного виробника, щоправда лише на радіо, квотуючи йому половину ефірного часу. Падіння рейтингів і доходів — як наслідок відповідних маніпуляцій. «Не хотілося, щоб так було і в Україні», — каже Віталій Дроздов, директор радіостанції «Хіт FM», висловлюючись щодо неготовності радіо до того, щоб 50% ефіру заповнювати українським продуктом. А от за п’ять років поступового дозування цього продукту, можливо, і буде досягнуто «красивого» показника у 50%. У разі негайного запровадження такої квоти по радіо лунатиме або одне і те ж, або неякісне і не цікаве слухачам.

Чийсь досвід — річ корисна. Але Україна — не Франція і не Білорусь. Голова правління ВАТ «Тоніс» Микола Княжицький звернув увагу на те, що проблеми у нас різні, тож і підходи мають бути відмінними. «Можливо, не потрібно примушувати говорити когось українською, а підтримувати тих, хто вже говорить. Створити українські фільми, громадське телебачення, забезпечити таким чином права громадян — носіїв української культури», — вважає він.

А поки що ці громадяни мають задовольнятись малим, так, з тисячі об’єктів авторських і суміжних прав ротації підлягають одиниці.

© «Центр "Правова держава"». При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.