У мов достатньо законів для вживання. Крім базового

zib.com.ua

24.02.07 - 2.03.07

Народним депутатом В.Колесніченком ініційовано внесення змін до закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» щодо мови поширюваної інформації (реєстр. №2685).

Законопроектом передбачається вдосконалити правове регулювання питання щодо поширення інформації про діяльність органів влади державною, регіональною мовами та мовами нацменшин.

Проте члени Комітету з питань свободи слова та інформації зазначали, що відповідно до ст.10 Конституції державною мовою є українська, всебічний розвиток і функціонування якої забезпечується в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Крім того, порядок використання української мови відображений також у рішенні Конституційного Суду, згідно з яким «публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо)».

Указувалося також, що за змістом ст.10 Конституції «в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України». Можливість використання мов передбачена ст.4 закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», згідно з яким «друковані засоби масової інформації видаються українською мовою, а також іншими мовами».

Тому комітет вважає, що питання про використання мов під час висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування врегульовані чинним законодавством і не потребують коригування.

За висновком парламентських експертів, необхідно враховувати й те, що чинним законодавством встановлено 75%-у квоту добового мовлення українською мовою лише для загальнонаціонального мовлення (ч.4 ст.10 закону «Про телебачення і радіомовлення»). Програми та передачі на інших теле- та радіостанціях теж мають звучати мовою (мовами), визначеною умовами ліцензії (ч.6 ст.10 закону).

До того ж, звертають увагу в головному науково-експертному управлінні ВР, редакція законодавчої пропозиції, згідно з якою інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною чи регіональною мовою або мовою меншин, якщо така інформація стосується адміністративно-територіальних одиниць, на території яких ці мови використовуються, є концептуально вразливою. У ній не враховано, що юрисдикція центральних органів державної влади поширюється на всю територію держави, а тому інформація про їхню діяльність, зокрема про відповідні правові акти, має поширюватися на всі адміністративно-територіальні одиниці, незалежно від того, стосується вона їх чи ні.

До того ж, відповідно до ч.5 ст.10 та п.4 ч.1 ст.92 Конституції порядок застосування мов має визначатися спеціальним законом про мови. Тому, на думку управління, спочатку на найвищому політичному рівні мають бути визначені загальні засади використання та застосування мов у всіх сферах суспільного життя, і лише після цього повинні вноситися зміни до чинного законодавства в частині, що стосується особливостей застосування мов у окремих сферах державного і суспільного життя. Адже чинний закон «Про мови в Українській РСР» не може бути застосований, оскільки він багато в чому не узгоджується з Конституцією.

© «Центр "Правова держава"». При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.