Гіркий хліб чужини

Демократична Україна

29.03.07

Наталія Андрусенко

За оцінками Мінпраці, нині за кордоном працює до трьох мільйонів громадян України. Частина наших співвітчизників влаштовується на роботу до іноземних роботодавців через суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію Міністерства праці та соціальної політики на посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

На жаль, це — лише 1–2% загальної чисельності українських мігрантів, котрі заробляють собі на шматок хліба за межами України. Тим часом, за свідченнями експертів, більшість заробітчан, що є громадянами нашої країни, віддають перевагу не зовсім легальним способам виїзду на чужину. Це означає, що вони постійно наражаються на небезпеку, вступають у конфлікт із законами іноземних держав, позбавлені не лише елементарного соціального захисту, а й нерідко стають жертвами торгівлі людьми.

Прокоментувати ситуацію, що склалася з працевлаштуванням наших співвітчизників за кордоном, кореспондент Укрінформу попросила начальника Управління політики зайнятості та трудової міграції Мінпраці Тетяну Петрову.

— Головною причиною трудової міграції українців,— розповідає посадовець,— є нестача на батьківщині таких робочих місць, які гарантували б гідний заробіток. Противагою цьому виступає привабливість та розвинутість ринків праці західних країн, що, власне, стимулює українських працівників до виїзду на заробітки.

Яким чином потрапляють наші співвітчизники за кордон? У міністерстві називають чимало каналів трудової міграції. Це — самостійний пошук місця роботи, сприяння туристичних агенцій у виїзді людей за межі батьківщини, запрошення українських фахівців безпосередньо іноземною стороною, послуги посередницьких структур, що мають ліцензію Мінпраці.

За словами Тетяни Петрової, станом на 27 березня 2007 року в Україні зареєстровано 523 суб'єкти господарської діяльності, які мають ліцензію Мінпраці на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Кількість українських громадян, котрі звертаються до таких бізнес-структур, постійно зростає. Якщо в 2000 році їхніми послугами скористалося 19,9 тис., то минулого року втричі більше (понад 61 тисяча осіб).

— Навіть тоді, коли людина налаштована виїхати легально,— застерігає пані Петрова,— вона все ж ризикує потрапити до рук шахраїв із посередницьких агенцій, які не мають ліцензії. Аби цього не сталося, громадянин має переконатись, чи є у посередника законні підстави для своєї діяльності.

Насамперед слід поцікавитися, чи має фірма-посередник ліцензію названого міністерства на провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Такий документ має знаходитись на доступному для огляду місці. Посередник також зобов'язаний мати дозвіл на працевлаштування іноземців, виданий роботодавцеві, або ліцензію, видану посередникові уповноваженим органом країни працевлаштування. Обов'язковим є зовнішньоекономічний договір (контракт) про посередництво у працевлаштуванні за кордоном, що укладається між посередником та іноземним суб'єктом господарювання (роботодавцем чи посередником).

Слід пам'ятати, що фірма-посередник має укласти з клієнтом договір про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. У цьому важливому договірному документі треба звернути особливу увагу на те, чи зазначені там права і обов'язки сторін, перелік і вартість послуг, шляхи вирішення спірних питань, відповідальність ліцензіата та клієнта за виконання положень договору.

Не зайве прискіпливо вивчити проект трудового договору. Він має бути засвідчений іноземним роботодавцем. Відповідно до законодавства про ліцензування посередницької діяльності у працевлаштуванні за кордоном проект трудового договору має відповідати законодавству держави працевлаштування, міжнародним договорам України та містити основні реквізити роботодавця. Пам'ятайте, наголошують у Мінпраці, що в цьому документі мають вказуватися професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці, її оплати та проживання на території країни працевлаштування, соціальний захист (зокрема, страхування), термін дії договору, умови його поновлення та розірвання, порядок покриття транспортних витрат тощо.

Є й інше застереження. До укладення громадянином України трудового договору з іноземним роботодавцем посередник не має права стягувати будь-яку попередню оплату за свої посередницькі послуги.

За словами начальника Управління політики зайнятості та трудової міграції Мінпраці, регламентація діяльності суб'єктів господарської діяльності, котрі займаються посередництвом у працевлаштуванні за кордоном, провадиться Комісією з питань посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном і надання іноземцям дозволів на працевлаштування в Україні, а також регіональними комісіями.

Торік Міністерство праці та соціальної політики України провело понад 220 перевірок ліцензіатів, із яких 25 — позапланово. За їхніми наслідками 43 ліцензії було анульовано і 32 — визнано недійсними. А ось 80 суб'єктів господарювання отримали своєрідне попередження — розпорядження про якнайшвидше усунення порушень, виявлених контролюючими органами під час перевірок, повідомила на завершення Тетяна Петрова.

Довідка. За даними, нещодавно оприлюдненими заступником міністра праці та соціальної політики Наталією Івановою, Україна уклала 13 угод про взаємне працевлаштування громадян із урядами Польщі, Литви, Росії, Білорусі, Латвії, Словаччини, Вірменії, В'єтнаму та інших країн. Крім того, є угоди з Португалією про тимчасову міграцію наших громадян, з Лівією — про співпрацю у сфері працевлаштування, з урядом Азербайджану — про трудову діяльність і соціальний захист наших громадян, які тимчасово працюють на території цієї республіки, та громадян Азербайджану, котрі тимчасово працюють на території України.

© «Центр "Правова держава"». При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.